Атмосфера старої Європи сусідить у цьому місті з неповторною українською самобутністю. Його називають “містом-музеєм”, “українським П’ємонтом”, “маленьким Парижем” і навіть “перлиною корони Європи”. Кожен куточок його центральній частині буквально дихає багатовіковою історією, де переплелися долі безлічі поколінь українців, росіян, євреїв, вірмен, поляків.
Його вулицями можна гуляти до нескінченності – все одно кожен раз будеш відкривати для себе щось нове, дивовижне своєї очевидністю і глибиною одночасно. Це казкове, майже іграшкове місто. Потрапляючи сюди, забувши про повсякденні турботи, просто ходиш і дивишся, заглядаєш в незвичайні музеї, багатовікові храми, затишні кав’ярні та ресторани – і поступово починаєш розуміти, що якщо в міст є душа, то у нього вона широка і сувора, привітна і незалежна, самодостатня і примхлива. Все це – про Львів, одному з найбільших міст України, історія якого сягає в XIII століття. Провівши тут хоча б одні вихідні, ви забудете все страшилки і анекдоти про те, як не люблять в Західній Україні росіян. Вже повірте, місто цінне зовсім іншим …
Архітектура центральної частини Львова
– це неймовірна суміш ренесансу, бароко і класицизму. Опинившись біля Львівського оперного театру або на площі Ринок, ви стразу зрозумієте, чому центр цього міста внесений до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Вузькі брущаті вулиці, квіти на фасадах будинків влітку та святкові гірлянди взимку роблять Львів добрим і затишним. До речі, подивіться на назви вулиць – Російська, Сербська, Вірменська, Єврейська. Кажуть, колись представники цих національностей жили на окремих вулицях …
Особливої уваги заслуговують храми: католицькі костели, православні церкви, уніатські, греко-католицькі собори. Від розмаїття духовного життя, а також від витіюватості і строкатості церковної архітектури паморочиться голова, що тільки підсилює відчуття казковості відбувається. Собор Святого Юра, костел і монастир бенедиктинок, костел Іоанна Хрестителя, Латинська катедра, Домініканський монастир, Бернардинський костел, Вірменська церква – це лише кілька прикладів з величезного списку будівель львівської релігійної архітектури, які потрібно обов’язково побачити своїми очима.
Список музеїв не менше великий.
Крім історичного та археологічного, тут є такі незвичайні заклади, як Музей аптеки, Музей хліба, Музей пивоваріння, Музей пошти, музей зброї “Арсенал”. Ще у Львові є Музей народної архітектури та побуту під відкритим небом – “Шевченківський гай”, де представлені пам’ятки архітектури із західних областей України.
В ході своєї поїздки обов’язково зверніть увагу на місцеві ресторани і кафе – найчастіше вони самі по собі виявляються маленькими музеями. Наприклад, “Мазох-кафе”, поряд з яким красується бронзова фігура австрійського письменника Леопольда фон Захер-Мазоха. Саме він свого часу заговорив про мазохізм, тому в кафе його імені відтворена відповідна атмосфера: стіни прикрашені відвертими фотографіями і всілякими мазохистскими атрибутами, офіціанти одягнені в шкіряні мазохістські наряди, а вхід в кафе зроблений у вигляді замкової щілини.
Ще один заклад, який, як це не парадоксально, користується особливим успіхом у росіян і жителів Східної України – ресторан “Криївка”. Розташований він на центральній площі, навпроти ратуші. Творці стилізували його під землянку бійців Української повстанської армії: на стінах висить зброя, повсюдна символіка УПА, офіціанти одягнені в форму.
Незвичайне заклад для любителів специфічної єврейської кухні і просто для цікавих туристів – ресторан “Під золотою розою”. Головна його фішка – в меню немає цін, і при бажанні з офіціантом можна поторгуватися. Правда, ті із завсідників, хто намагався це робити, зізнаються, що рахунок після торгу все-таки виходить дещо більше звичайного.
Багатий Львів і на кав’ярні-кондитерські – цукерні.
Це маленькі кафе, де можна випити чашечку підбадьорливого львівської кави і покуштувати оригінальне тістечко, штрудель або безе. Загляньте, наприклад, в заклад, який так і називається – “Цукерня”. Це кафе оформлено в стилі старовинної дореволюційної квартири: плетені меблі, антикварні посуд, картини у важких рамах.
Взагалі ж досліджувати Львів можна до нескінченності, двох-трьох днів для цього явно недостатньо. Але для першого знайомства вихідних цілком вистачить. Тільки будьте готові до того, що вас потягне туди знову. І швидше за все не один раз.
Вибір, де зупинитися у Львові, складнощів не обіцяє.
Тут є не дуже дорогі тризіркові готелі, наприклад, “Жорж Готель” в Старому місті, де провести ніч стане в суму від 1,5 тисячі рублів. Для що шукають більш розкішних палаців знайдуться і чотиризіркові готелі, наприклад, готель “Опера”, двомісний номер у якій коштує в районі 3,7 тисячі. Нарешті, є і дорогі п’ятизіркові, наприклад, “Леополіс Готель” поруч з площею Ринок, де за стандартний двомісний номер просять в районі 6000 рублів.
